 Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із
старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і
не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А
ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя
можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів
художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу
присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко,
Володимир Сюсюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.
Минають
роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні
постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданний,
вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять
грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає
пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє
думку, втілену в словах: „Ніхто не забутий, ніщо не забуте”.
Учні шостих
класів разом з керівниками Баран М.Ю. та Вітковською В.Х. Обавської
загальноосвітньої школи напередодні свята змогли не лише показати , а й
продемонструвати уривки фільму,інсценізацію
тих далеких подій Великої Вітчизняної війни, які нікого не
залишили байдужим.
Ці маленькі, здавалося б на один погляд діти, змогли відтворити ту епоху героїчних вчинків
та подвигів наших ветеранів так, що всі присутні змогли не лише послухати,а й
подумки опинитися в тій епосі, де слава про героїв є і залишається незабутньою.
|
