Пам’яті українського січового стрілецтва
«Напис на могилах»
Лежимо у гробах при дорозі
Де за волю боролись і впали…
Браття, знайте, що ми не просили,
Ані ласки в когось , ні пощади,
Лиш боролись, що було в нас сили, -
Це говоримо вам для розради.
Нам не жаль ні життя молодого,
Що лягло, мов той квіт, під косою…
Ані мрій, ні кохання палкого,
Що взяли ми в могилу з собою.
Нам не жаль, бо лягли ми за діло,
Гідне жертви, життя і кохання.
«За Вкраїну і душу і тіло…»
Ми недаром співали зарання.
Тож не жалуйте нас, не ридайте,
По нас тужить калина у лузі…
Ви чим скорше до праці ставайте,
Щоб леміш не заржавів у плузі.
Щоб шляхи не покрились тернами,
Щоб пощерблені мури не впали
Й вороги не сміялись над нами,
Що ми даром так славно вмирали.»
2- Кожен народ, якщо він народ, має свою власну історію. Багатовікова історія українського народу - бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страждань. І тепер, коли ми вже побудували свою власну державу, нам належить вичерпати із цієї криниці багато солоної від сліз та горя води.
Подія, яка зібрала нас тут, не свято – це вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу. І хоч Карпатська Україна проіснувала не довго, вона продемонструвала прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради досягнення цієї світлої мети.
3- Закарпаття – земля Української держави. Але шлях до об’єднання всіх українців був довгим і тернистим. Зупинимось на деяких сторінках історії…
4- Після розпаду Австро – Угорщини, за рішенням Сен – Жерменського мирного договору, у вересні 1919 року Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. Після декількох віків мадяризації становище народу покращилось. Тисячі селян одержали земельні наділи, зросла кількість шкіл та культурних товариств, в яких вільно звучала рідна мова. Розгорнулася діяльність прогресивних сил краю. Вони виступали за розширення демократичних прав, досягнення справжньої автономії, за дальший розвиток української культури, запровадження в усіх урядових установах української мови.
5- Та Закарпаття завжди привертало увагу іноземних держав з огляду важливого географічного положення в Центральній Європі як політичний та військово – стратегічний міст між Сходом і Заходом.
Після мюнхенської змови західних держав з Гітлером йому на поталу і пограбування було віддано Чехословаччину, а разом з нею і Закарпаття.
6-У Карпатах тихо – тихо…
Тисне грудь печаль…
У Карпатах сумно – сумно…
У Карпатах жаль.
Їх багнетами приперли
Із обох боків…
Розділили Україну
Поміж ворогів.
7- 3 жовтня 1938 року міністр закордонних справ Угорщини Каня надіслав послові Угорщини Празі телеграму, в якій вимагав передачі території, заселеної угорцями, та 3-х прикордонних міст Угорщині. Передача Мукачева і Ужгорода обезкровила економіку Закарпаття, бо це позбавляло її залізничного сполучення з Чехословаччиною.
8- Цей день для нас гіркий, нещасний,
Хвилина ця важка, сумна,
Неначе грім із неба ясного
Наспіла вістка – новина:
Зійшлись міністри в місті Відні,
Юрба диктаторів – нікчем,
Кати – арбітр божевільні
Нас перекроїли ножем.
9- Пропав наш Ужгород, Мукачів,
Пішло Берегово від нас,
Душа ридає, серце плаче
У цей сумний, проклятий час.
Тужать журбою рідні села,
В устах ридання голосне,
Бо їх прийдешнє не веселе,
Бо їх положення страшне.
Потонуть в морі у чужому,
Зазнають лиха і тортур,
Бо мідярня поздовж кордону
Поставить знов китайський мур,
Не буде рідної свободи,
Не буде нам своїх пісень…
Цей день в історії народу
Страшний, трагічний, чорний день.
10 - Одночасно склалося нове державно – правове становище Закарпаття у складі Чехословаччини, згідно з яким «Підкарпатська Русь є автономною частиною Чехословацької Республіки» з власним автономним урядом, який очолив А. Бродій. 27 жовтня 1938 року Бродія, який намагався проводити проугорську політику було усунуто з посади голови уряду і прем’єр – міністром Карпатської України обрано Августина Волошина.
- - Після окупації частини Закарпаття Угорщиною столицю Карпатської України було перенесено в Хуст. Туди ж переїхав і автономний уряд краю. Нова влада приступила до проведення ряду реформ, спрямованих на розбудову української держави, а головне - до створення Карпатської Січі, яку Августин Волошин проголосив збройною силою Карпатської України.
12 - Через неба блакить,
Крізь серпанки років
Хай загоїться давняя рана.
Хай не згасне в очах , а піде на весь світ
Давніх років стрілецькая слава
Тих відважних мужів, що долаючи страх,
Йшли під кулі і грати ламали,
Що в своєму житті – в бойовому щиті
Ані сну, ні спокою не мали.
То нехай оцей марш, що співали стрільці,
Кров проллявши за свою родину,
Заспіваймо і ми, в наших щирих серцях,
Пригадаймо криваву годину
 
13 - 14 березня А. Волошин скликав Крайовий сойм, який проголосив Карпатську Україну самостійною державою і призначив новий уряд.
15 березня Августин Волошин обраний президентом.
На засіданні Сойму було ухвалено Конституційний закон Число 1:
1. Карпатська Україна є незалежна держава.
2. Назва держави є «Карпатська Україна».
3. Карпатська Україна є республікою, президента якої обирає сойм.
4. Державна мова є українська.
5. Барва прапору є синя і жовта.
6. Державним гербом є крайовий герб: ведмідь на червоному півколі і чотири сині та жовті смуги та тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.
7. Державним гімном є «Ще не вмерла Україна».
- - А в цей час Карпатська Січ уже вела нерівні бої з мадярськими окупантами, які з дозволу Німеччини вдерлися в українську землю. Чимало січовиків , можливо, не знали, що воюють за державу, щойно проголошену в Хусті. Однак вони вмирали із закликом «Слава Україні!», бо вірили, що їхня смерть недаремна, оскільки віддають життя за волю Батьківщини.
15 - За рідний край до бою сміло,
Одважно стане кожний з нас.
За рідні гори душу й тіло
Віддасть без жалю в рідний час!
В страшні ворожих бур часи
Розпалим ми своє завзяття.
За гори вільні за ліси
І за свободу Підкарпаття.
16- Найбільші бої відбулися на Красному полі поблизу села Кокосова…
- Було свято – ох, ти, доле, -
Було величаве,
Прийшло швидко «Красне поле»,
Занадто криваве.
17 Січовики завзято боронили рідну землю, та змушені були відступити до Хуста. За два дні угорська армія окупувала Закарпаття. Президент А. Волошин змушений був покинути країну.
18- Моя Карпатська Україно,
Найкраща Квітко на землі,
Лежиш тепер уся в руїнах,
Після розгрому мадярні.
19- Чи чулисьте, милі браття,
Як бороли Закарпаття,
Сорок тисяч войовало,
Кров невинну проливало,
За зелену Верховину,
За Карпатську Україну.
А над Хустом ворон кряче,
А в чужині мати плаче.
Не плач, мамо, та й не тужи,
Син ранений та й недуже.
Головонька – на четверо,
А серденько – на шестеро.
Білі пальці – на ковальці,
Білі ручки – на обручки
20 -Угорські фашисти жорстоко розправилися з січовиками, які уціліли. Їх арештовували по різних населених пунктах. Піддавши їх тортурам, від них вимагали зректися, відмовитися від України. Не дочекавшись від хлопців зради, їх розстріляли. Протягом двох діб тіла убитих січовиків лежали на землі непокритими, щоб усі бачили і боялися. Однак опір агресорам не припинявся. Вцілілі підрозділи перейшли до партизанської війни, яка тривала до травня.
21 - Згадаймо тих, що умирали,
Та не схилили знамена.
Вони пощади не благали,
Вони віддали все, що мали,
Щоб воля усміхалась нам.
Шепоче плесо Синевіру
І ліс замріяно шумить.
За свій народ, за отчу віру,
За нашу неньку Україну
Лягли герої тут грудьми!
Хай Хуст нам січовую славу
На хвилях Тиси принесе.
Карпатську спом’янім державу,
Що в грізний час так величаво
Звелась , як скеля, як граніт.
22 - Український уряд на чолі з А. Волошиним проіснував лише півроку. Ще менше часу йому було потрібно, щоб запалити в серцях закарпатських українців вогонь національної ідеї, організувати державне життя та забезпечити оборону молодої країни. Як оцінити цей феномен? Двох думок бути не може: історія Карпатської України – ілюстрація величезного державотворчого потенціалу української нації, її сили і невмирущості.
23- героїв знаних і незнаних,
Що не зламались у борні,
Що муки прийняли і рани,
Тих, хто з могил уже не встане,
Усіх сьогодні спом’янім!
Спом’янім!
24- Вшануймо пам’ять всіх, хто загинув за створення своєї незалежної держави і задаймо їх у молитві. Вшануймо тих, хто сьогодні готовий душу й тіло положити за нашу свободу, хто в своєму серці береже вогонь національної ідеї ї готовий передати його прийдешнім поколінням
25-Благослови , небес Владико,
Пожертву чесну і велику
Народних лицарів, що в бій
Відважно йдуть за народ свій!
Благослови, Ісусе Христе,
Любов до волі,, серце чисте –
Вони ж ідуть на ворогів
За милих друзів і братів.
Благослови Пречиста Мати,
Зусилля їх тверде, завзяття,
Благослови їх рани, біль
І краплі крові серед піль.
Благослови на чесний бій
Героїв, Юрію Святий,
І перемогу їм подай
За свій народ, за рідний край!
| 
