День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало, умите в росі.

Скликав в школу всіх дзвоник останній

І зібрались на свято усі!

Скільки зустрічали свят у цьому залі,

а такого свята ми іще не знали.

І сумне й веселе в нас сьогодні свято,

Будуть нас у п’ятий клас випроводжати.

Але сьогодні в останнє свято

Велике «спасибі» повинні сказати

Усім вчителям в урочистий цей час,

За те, що навчили ви добре всіх нас!

Як одна прекрасна мить пролетіли 4 роки навчання в початкових класах. 4 роки минуло з того часу, як наші діточки вперше переступили шкільний поріг. 4 роки, за які школа стала нашим дітям справжньою домівкою, а вчителька нерідко замінювала батьків.

4 роки – це невеликий відрізок часу. Але всі ми за цей час навчилися гарно читати, красиво і грамотно писати, рахувати. 4 роки ми разом з вами піднімалися нелегкими сходинками до Країни Знань.

З цьогорічними випускниками крокувала по Країні Знань їх перша вчителька Кохан Ольга Миколаївна-талановита, добра, працелюбна, вимоглива і терпляча. У вітанні до учнів вона сказала:

«Пригадайте, любі діти, скільки сил доклали ви, ваші батьки і ми, вчителі, щоб виконати програму і легко подорожувати стежиною знань. Тож бажаю вам сміливо крокувати далі, не схиляючись перед труднощами. Дорогі діти, дякую вам за вашу любов, за повагу. І я намагалася віддати вам всю свою любов і ласку, частинку себе.

Я люблю вас усіх, кожного по – своєму. Мені шкода прощатися і розлучатися з вами, і я завжди буду чекати вас у своєму класі.»