Блаженний день, коли зробив ти вибір
Служінню дітям присвятить себе:
Нагодувати їх духовним хлібом,
Зерно в душі посіяти святе...

По-різному приходять до школи вчителі, і по-різному складаються їхні долі. Це неминуче, оскільки диплом педагогічного вузу - всього лише документ на право прилучення до великої та надзвичайно складної справи. А складність учительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожному. Найголовніше - вчитель повинен допомогти учневі усвідомити себе особистістю, пробудити потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховувати в ньому почуття людської гідності, складова якого - усвідомлення відповідальності за свої вчинки перед собою, товаришами, школою, суспільством. Від віри вчителя в можливості кожного свого учня, від його наполегливості, терпіння, уміння вчасно прийти на допомогу залежать успіхи його учнів на важкому шляху пізнання.

Саме таким вчителем – вчителем за покликанням – і є Любка Михайло Михайлович.

Михайло Михайлович закінчив Ужгородський державний університет у 1974 році. З тих пір  своє життя він присвятив педагогічній праці, досягнувши найвищого визнання з боку колег і держави, отримавши категорію «Вчитель вищої категорії», а головне є ветераном педагогічної праці.

У народі кажуть, що педагогіка – найтонше мистецтво, а учитель – то коваль людських душ. Таким ковалем був, є і, сподіваємося, ще багато років буде Любка М.М. Ось уже 47 років віддає він своє щедре серце дітям. Мудрий наставник, досвідчений педагог, майстер своєї справи, який здатен зрозуміти, допомогти, уміє навчити учитися, жити, любити, творити.

   Очоливши у 1985 році Обавську загальноосвітню школу, разом з педагогічним колективом досяг високих результатів в навчально-виховній роботі, сумлінно виконуючи свої трудові обов’язки, мужньо тримаючи на собі відповідальність за діяльність педагогічного колективу, а також був для дітей не тільки серйозним керівником, а й добрим порадником у слушну годину.

Треба віддати шану тому, що Любка М.М. віддав посаді директора немало-небагато 20 найкращих років. Усіх хто знайомі з цією чудовою людиною вражає його простота, людяність, висока культура спілкування. Можна впевнено сказати, що усім учням пощастило з таким педагогом, бо в ньому захоплює все: дивовижна ерудиція, невичерпна й водночас цілеспрямована енергія, душевна теплота й доброзичливість, з якою він ставиться до своїх учнів, а також до всіх людей, які його оточують. Він вчить бути мужніми, не лякатися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності. Інтелігент душі і лицар духу, справжній патріот і мудрець-філософ – так можна охарактеризувати Михайла Михайловича,колишнього директора,а нині вчителя англійської мови закладу «Обавської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Мукачівської районної ради». Хто мав щастя спілкуватися чи працювати з ним, той назавжди в серці залишив ауру безмежної батьківської доброти, лицарське відношення до жінок та всепоглинаюче людинолюбство.

Михайло Михайлович відбувся в житті як Людина: він був поміркованим і розумним керівником школи, нині шанований викладач англійської мови, виростив двох дітей, став турботливим дідусем онукам. І пару Господь послав Михайлу Михайловичу- прекрасну  Ольгу Михайлівну - жінку-берегиню, чудову господиню, мудру й вірну супутницю. І йдуть вони в парі рука в руку вже майже тридцять років.