Луг не тішить вже зелен-рутою,
В поле й гай заходити не можна.
Кожна квітка дихає отрутою,
Стронцієм налита квітка кожна.
В порожніх селах вітер квилить,
Тополі гне і лози хилить,
Гірчать на сонці полини,
Ростуть в городах бур'яни,
З річок веселки воду п 'ють
І страшно яблуні цвітуть.